Пам’ятник Слави в Дніпропетровську – символ пам’яті про подвиги солдатів під час Другої Світової Війни. А якщо бути точніше, то це пам’ять про воїнів-партизанів і підпільників, які загинули, захищаючи Батьківщину.
Монумент був відкрито 31 жовтня 1967 року. Скульптори – В.І. Агібалов і М.Ф. Овсянкин. Архітектори А.А. Максименко, Е.Ю. Черкасов.
Пам’ятник височіє над Набережній Перемоги, стела пронизує небо, а погляд спрямований в широкі води Дніпра.
Біля підніжжя монумента завжди горить вічний вогонь, який не дозволить забути подвиг наших героїв.
З площі, де встановлено монумент Слави, починається головний проспект Дніпропетровська – імені Карла Маркса.
У архітекторів Дніпропетровська є характерна риса – будувати чудові, красиві, колосальні будівлі, але так, що вони приховують красу інших архітектурних споруд і не виглядають на конкретно цьому місці. Так і сталося з пам’ятником Слави: зараз через сучасної забудови монумент можна сфотографувати тільки ззаду, в іншому випадку він губиться серед ультра-сучасних висоток.
